Війна в Україні виявила економічну неефективність традиційних систем ППО у боротьбі з масованими атаками дешевих БПЛА, таких як "Shahed-136" ("Герань-2"). Зенітні ракети вартістю сотні тисяч або мільйони доларів виявилися недоцільними для знищення дронів, ціна яких становить лише кілька тисяч. Такий дисбаланс створив потребу в дешевих і масових засобах перехоплення. FPV дрони-перехоплювачі стали революційним рішенням: доступні, маневрені й ефективні, вони з’явилися як відповідь на тактичну необхідність на полі бою. Їх впровадження змінило підхід до захисту повітряного простору, забезпечивши асиметричну відповідь на загрозу масованих атак дронів і відкривши шлях до масштабування.
Технологічний каталізатор
Спочатку FPV дрони знищували цілі прямим тараном, що вимагало від пілотів надзвичайної майстерності і не гарантувало успіху. Проривом стала унікальна українська плата ініціації Laser Deton. Вперше таку комбінацію запропонувала і протестувала компанія bezpeka.pro, інтегрувавши її у FPV дрони-перехоплювачі.
Система використовує мініатюрний лазерний далекомір (LiDAR), який вимірює відстань до цілі і ініціює підрив осколково-фугасної бойової частини на оптимальній дистанції (1–3 м). Це суттєво підвищує ймовірність ураження, усуваючи потребу в точному влучанні. Технологія, яка раніше була доступна лише для дорогих ракет, адаптована для серійного виробництва, ставши надійною і доступною.
Інновація “демократизувала” безконтактні підривачі, дозволивши оснащувати недорогі FPV дрони ефективними засобами ураження. Це зробило перехоплювачі економічно вигідними, мінімізувало ризики для оператора і забезпечило їх широке застосування на фронті.
Від Орланів на фронті до Шахедів у тилу
FPV дрони-перехоплювачі виконують дві ключові задачі. На лінії фронту вони формують “малу ППО”, знищуючи розвідувальні БПЛА (наприклад, "Орлан-10", ZALA) та баражуючі боєприпаси ("Ланцет"), захищаючи війська від коригування артилерії та атак.
У тилу швидкі перехоплювачі протидіють дронам-камікадзе типу "Shahed-136", які летять зі швидкістю 200–300 км/год, захищаючи критичну інфраструктуру. Процес перехоплення включає: виявлення цілі зовнішніми засобами (РЛС, спостережні пости), передачу цілевказівки оператору, запуск дрона та наведення з автоматичним підривом бойової частини.
До кінця 2024 року перехоплення стали масовим явищем: українські підрозділи регулярно збивали ворожі БПЛА, включаючи "Орлан-10" і ZALA. Гнучкість технології дозволяє адаптувати тактику під різні цілі, роблячи FPV дрони-перехоплювачі універсальним інструментом, ефективність якого доведена в реальних бойових умовах.
Гонка РЕБ і штучного інтелекту
FPV дрони вразливі до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які глушать радіоканали керування, що створює технологічну гонку. Противник активно застосовує засоби радіопридушення й розробляє контрзаходи, включно з власними антидроновими системами.
Масштабування перехоплень обмежується дефіцитом навчених пілотів, що ускладнює відбиття масованих атак. Майбутнє - за автоматизацією: автономне наведення на ціль із використанням штучного інтелекту (ШІ) та концепція «рою» дронів, які діють синхронно, стають пріоритетом.
Розробки в цьому напрямку, включаючи інтеграцію ШІ, обіцяють зменшити залежність перехоплювачів від операторів і підвищити стійкість до РЕБ. Такі технології дозволять ефективніше протидіяти масованим атакам і зменшать потребу в великій кількості пілотів. Це відкриває шлях до нового покоління повітряної оборони, де автономність і координація стануть ключовими факторами успіху.
Нова парадигма повітряної війни
FPV дрони-перехоплювачі - не тимчасове рішення, а фундаментальний зсув у доктрині ближньої ППО. Їхній успіх в Україні довів ефективність гібридних, економічно збалансованих систем. Епоха домінування дорогих озброєнь відходить, поступаючись місцем масовим, гнучким та автономним рішенням.
Український досвід - від перших експериментів до масштабного впровадження - став прикладом для армій усього світу. FPV-перехоплювачі доповнюють класичну ППО, забезпечуючи ефективний захист від дешевих БПЛА без колосальних витрат. Їх подальший розвиток - автономність, інтеграція в ППО-мережі та технології роїв - визначатиме майбутнє повітряної війни, де вирішальними стануть економічність і адаптивність.