В Красноармейске (Покровске) вспомнили «Комуністичний геноцид українського народу під час 2-ої Світової війни»

Вчера, 28 апреля, по инициативе комитета по государственной идеологии Общественного совета, при поддержке исполнительного комитета Покровского (Красноармейского) горсовета, совместно с городской библиотекой им. Т. Г. Шевченко состоялось мероприятие "Комуністичний геноцид українського народу під час 2-ої Світової війни"

Вспомнить главное, и обсудить тему коммунистического геноцида украинского народа в читальном зале библиотеки им. Тараса Шевченко собрались представители общественных организаций Красноармейска (Покровска), священнослужители, военнослужащие и неравнодушная общественность города.

Украинский писатель, философ и общественный деятель Евгений Сверстюк говорил: «У незалежної держави повинна бути своя національна пам’ять і своя національна гідність». Вот и вчера жители Красноармейска (Покровска) вспомнили о страшных событиях коммунистического геноцида времен Второй мировой войны.

«Всі учасники заходу будуть спиратися на дослідження російських авторів, українських діячів, письменників, і навіть російських генаралів. Ми не висмоктуємо нічого з пальця. Тому ці брехливі радянські нашарування сьогодні, дякуючи Богу, зникають. Ми все більше пізнаємо правду про себе – українців, адже всі повинні знати справжню історію тих часів», - отметила лектор-методист центра «Українознавство» Светлана Гавриленко.

«Не те що тисячі, в ті роки мільйони полягли! За підрахунками меморіалу, за весь період комуністичного режиму полягло понад 120 млн. населення, із них третина українців. Ми не повинні знати правду? Повинні! І ми її дізнаємося!», - добавила она.

Член Общественного совета при Красноармейском (Покровском) исполнительном комитете Александр Емец рассказал присутствующим о военной стратегии коммунистического режима.
«Коммуністичну військову стратегію під час 2-ої Світової війни можна висловити одним відомим прислів’ям: «Жизнь - копейка», адже життя людей було не варте нічого.  З 1941 по 1943 рік була окупація, але голодовки не було. В 1943 році після знакових подій у Красноармійську прийшла червона армія, та й мобілізувала всіх чоловіків з 1925 гоку народження – тобто тисячі молодих хлопців. Майже ніхто з них не повернувся, бо їх всіх поклали під Мелітополем», - сообщил Александр Емец. 

«Я хочу звернутись до наших істориків і до керівників комітету ветеранів:
За нашим «танком» у Красноармійську є 2 здоровенних рви, на кістках побудовані хати, а на пам’ятнику написано всього лише 30 прізвищ.
Всі аполегети, котрі кричать, що 9-го травня треба святкувати перемогу біля «танку» - дрібні особи без моралі, і не їм треба казати про це велике свято!», - добавил он.

Лектор-методист центра «Українознавство» Светлана Гавриленко, подкрепив свой рассказ фотографиями, поведала присутствующим обо всех знаковых событиях, за которые положил миллионы душ украинский народ, и доказала, что советская армия – поработительница, а не освободительница.

«Зараз Росія прийнялась за нас – за наш Крим та Донбас. Це ланки великого російского ланцюга, котрий тягнеться з далекого минулого. Коммуністична армія – окупаційна, а не визволительна! Є ви - українські захисники, і саме ви, хлопці, відстоїте нашу українську землю!», - обратилась Светлана Николаевна к военнослужащим.

Член общественного совета при Красноармейском (Покровском) исполнительном коммитете Виктор Олейник рассказал об ужасающих действиях маршала Жукова в годы войны, с точностью раскрыв его роль в геноциде украинцев.

«За Жукова говорили, що в ньго не будо інших мір покарання, крім розстрілу. Він був максималістом - або побої, або розстріл», - отметил Виктор Олейник.

Также он привел немало исторических фактов из деятельности маршала, подкрепив их реальными фотографиями.

«Одного разу Жуков сказав: «Зачем мы, друзья, здесь головы морочим? Зачем обмундировывать и вооружать этих хохлов!? Все они предатели. Чем больше в Днепре потопим, тем меньше придется вывозить».

Ось і конкретне ставлення Москви до українського народу!», - акцентировал внимание присутствующих Член общественного совета при Красноармейском (Покровском) исполнительном коммитете.
Кроме того, Виктор Олейник прочитал исторический приказ маршала Жукова о выселении украинцев.

«Мене більше всього дивує те, що наші ветерани щорічно 9 травня виносять портрет Жукова й прославляють його», - отметил он.

Далее преподаватель ДонНТУ, член Национального сообщества журналистов Украины, член сообщества ветеранов-афганцев Владимир Алтухов разрушил все мифы о Кантемировском прорыве, аргументируя свой доклад фотографиями и документами.

Во время Кантемировского прорыва, по словам свидетелей и наших земляков, украинских и российских исследователей, из-за некомпетентности и преступной халатности полегло десятки тысяч рядовых солдат.

О деятельности ОУН во время 2-ой Мировой войны на Донбассе неравнодушным гражданам рассказал преподаватель Красноармейского индустриального института Виктор Лысенко.
Свой доклад Виктор Анатольевич сопровождал интересными фотофактами, которые не оставили равнодушными никого.

«ОУН боролось за соціальну справедливість, за націоналізацію крупного капіталу, за український рух, за демократичні заходи влади. Лозунги ОУН, УПА живі і зараз: «Україна – понад усе!», «Здобудеш державу Україну, або загинеш в боротьбі за неї!», «Слава Україні! - Героям Слава!»», - сказала Светлана Гавриленко.

«Московська агітація та пропоганда повсюди! Невже немає інших, українських телепередач та програм? У нас є FМ-радіостанції, на яких постійно, цілодобово крутять російські пісні та говорять російською мовою. Тут вбивають українців кожного дня на фронті, а московити співають пісні», - отметил Виктор Лысенко.

«Також наша влада не володіє державною мовою. Міський голова є державним службовцем. Ці люди підписують відповідну присягу, де вказують, що вони володіють державною мовою. Виходить, що вони збрехали, або вони принципово нею не користуються. Прошу вплинути на наше керівництво, щоб вони розмовляли не мовою агресора», - обратился к слушателям преподаватель Красноармейского индустриального института Виктор Лысенко. 

«Незважаючи на опір та бездарні розпорядженя, не падайте духом! Тільки такі як ви відстоїте Україну, тому що Ви - наше майбуття. Низький вам уклін!», - поблагадорила защитников Украины Светлана Гавриленко.

Мероприятие завершилось торжественной панихидой по погибшим воинам, отдавшим свою жизнь за мир в Украине, проведенной отцом Иваном, который 28 апреля 2014 года в Красноармейске (Покровске) принимал участие в митинге «Донбасс – Украина!».

Гимн Украины, который сопровождал мероприятие в начале и в конце, присутствующие пели с трепетом в голосе и с гордостью в сердце.

Украинский прозаик, поэт и публицист Іван Багряний писал: «Незважаючи на всі знищення, українцями ми були, є, і будемо вовіки».