Ірина Геращенко: «Чи можуть бойовики піти в наступ на цих ділянках? Можуть!»

Журналіст, нардеп, представник України в гуманітарній підгрупі на мінських переговорах що до ситуації на Донбасі, перший віце-спікер парламенту (з 14 квітня) Ірина Геращенко прокоментувала те, що зараз багато хто критикує розведення сторін на Донбасі, називаючи ці кроки «зрадою».

Ось, що пише пані Ірина:

«Я дуже шаную цих людей, справжніх волонтерів від дипломатіі. Вже півтора роки від украінських переговорників в мінських групах намагаються позбутися росіяни, іх маріонетки з ОРДЛО , ми незручні й ОБСЄ, бо жорстко відстоюємо проукраінську позицію. Ми щасливі, що наш маленький внесок є в тому, що зупинено широкомасштабний наступ російських окупаційних військ, ми цінуємо збереженн життя кожного украінця, ми б'ємося за дотримання режиму тиші і звільнення заруників, за відведення окупаційних військ аж за поребрик. Ми вимагаємо від ОБСЄ чергування 24 години на добу і іх доступу па моніторингу ситуаціі на украіно- російьскому кордоні. Часто на мінскьих групах ці люли працюють один проти п'яти. І я бачу високий клас іх підготовки, розуміння проблематики, професіоналізм і патріотизм. Я сміливо можу констатувати, що в Украіні одиниці таких переговорників. І за ці два півтора роки ми здали літри нашоі крові і сліз( які ніхто не бачить, але вони є), кілограми наших нервів , але ЖОДНОГО МЕТРУ украінськоі землі, ЖОДНОГО ЖИТТЯ украінського солдата. Ми не зрадили ЖОДНОГО полоненого.
Ми звикли, що політики критикують мінський процес, нічого не пропонуючи взамін. Тепер деякі украінські політики пропонують позбутися украінських переговорників через відкриття кримінальноі справи в ГПУ. Бо виникає велике питання: а чи готові і надалі наші волонтери від дипломатіі - переговорники іхати в той Мінськ і вести важкі дипломатичні переговори, коли за нашими спинами не тил, а загонотряд.......
Звичайно, ВСІ украінські політики і депутати мають повне право задавати всі питання, що стосуються мінських переговорів. На деякі навіть спробую дати відповіді. Хто легітимізував мінські Угоди? Рада Безпеки ООН своім одностайним рішенням від 17 лютого 2015 року, коли прийняла резолюцію на підтримку мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Хто делегував переговорників в Мінськ і визначив іх склад? Після резолюціі Радбезу ООН в нормандському форматі було вирішено створити нейтральний майданчик для переговорів по кожному пункту мінських угод і створити чотири групи( безпекову, політичну, економічну, гуманітарну), президент Украіни своім указом в травні 2015 року затвердив склад мінських груп і делегував нас на ці переговори. Чи є учасники мінських груп самостійними в своіх рішення? Ні. Наші позиціі визначають директиви МЗС, ми лише переговорники, що рухаємося в заданому алгоритмі.
Чи можуть бути провокаціі на 3 ділянках лініі фронту, де будуть відведена жива сила і техніка. Можуть! Як і на всій іншій лініі фронту!!! Чи можуть бойовики піти в наступ на цих ділянках? Можуть! Як і на всіх інших лініях фронту! Бо поки на окупованих територіях залишається 40 000 головорізів- членів незаконних озброєнмх формувань, можуть бути провокаціі і наступ. Тому наша мета- це відновлення контролю над украіно -російським кордоном. І виведення всіх іноземних військ і техніки. Чи можна це зробити швидко і легко. Ні, на жаль. Росія воює в Украіні, в Сиріі, іі окупанти захопили частину Грузіі і Придністров'я. І вест світ не може знайти швидкоі і легкоі відповіді, як це зупинити. Чи тисне світ на Украіну? Нам намагаються донести своє бачення виходу з конфлікту наші партнери. Але ми ДОНОСИМО ім нашу РЕАЛІСТИЧНУ оцінку ситуаціі і говоримо про врегулювання конфлікту , а не імітацію. Чи можна на нас тиснути? Ні. Бо ми украінці і маємо лише одне - репутацію і ім'я, якими дорожимо. Але на нас можна тиснути через громадську думку, мовляв, все не так і все не те..... скажіть , як, друзі? Як вигнати нечість з нашоі землі швидко і без втрат. І хто готовий публічно відмовитися від територій, то про це треба публічно сказати. І хто готовий вести украінську армію в наступ, що призведе до втрат, що вимірюуватимуться в десятки тисяч, також сає про це чесно сказати- в тому числі публічно, забрати виборців в Кривому Розі, на Західній Украіні, в Києві і сказати ПУБЛІЧНО свій план. Не просто критикувати мінський, а ще і розповісти свій . Так мені здається.
P. S. В політиці треба вибачатися. Я готова вибачитися перед колегами за емоціі, мені правда важко бути неемоційною, коли мінська історія забирає стільки сил і нервів, скільки часу, який я б хотіла присвятити іншим речам. Я розумію, що написати законопроект у стилі " пускаємо росіян в краіну лише в футболках " ПТНПНХ", інакше вони не визнали агресіі Путіна і не пускаємо"- це круто і чєртовські голоснопопулярно, і ти герой. А марудно, крок за кроком вигризати украінську землю- це ...., відповідальність, за це битимуть. І все ж я вибираю друге. І хотіла б, аби ті самі політики, що сьогодні кричать про зраду по відведенню військ, вибачилися ПУБЛІЧНО , що публічно накручували суспільство влітку про " зраду", про те що " вони точно знають, що написано законопроект про вибори, у липні його внесуть у ВР і проголосують, і легітимізують і тд". Ми ж відповідально говорили, що це неправда. Липень, серпень, вересень позаду..... ніякого закону ніхто не вносив і не голосував. Але замість визнання цього факту, визнання првокаціі і вибачень, бачимо нову " зраду"......
Мені дуже боляче за моіх колег по мінській групі...»