Берестецька битва - боротьба за волю України - Світлана Гавриленко

На сайті 06239 стартує новий проект "Козацькі битви за волю України" лектора-методиста Центру «Українознавство» Світлани Гавриленко. 

«Ой чого ти почорніло,

Зеленеє поле?

--Почорніло я од крові

За вольную волю.

Круг містечка Берестечка

На чотири милі

Мене славні запорожці

Своїм трупом вкрили.»

Тарас Шевченко

Після великих поразок від українських козаків під проводом Богдана Хмельницького польський король Ян Другий Казимир у червневі дні 1651 року, зібравши 150 тисяч жовнірів, вирушив в Україну.

Богдан Хмельницький

Ян Другий Казимир

На заклик Богдана Хмельницького обороняти рідну землю відгукнулися запорожці, реєстрові козаки. Українська армія налічувала майже сто тисяч воїнів. Гетьману довелося найняти 50-тисячний загін татар.

Об‘єднане українське та татарське військо спішно вирушило назустріч ворогові. Дві великі армії зійшлися на широкому полі неподалік Берестечка, що на Волині.

Похожее изображение

28-29 червня 1651 року тривали сутички, у яких відчувалася значна перевага українського війська. Проте 30 червня, коли відбувалася генеральна битва і здавалось, що перемога була вже на боці Хмельницького. Татари несподівано покинули поле бою і почали відступати. Богдан Хмельницький із кількома старшинами кинувся за татарами, намагаючись їх зупинити. Кримчаки не тільки не послухали гетьмана, а й захопили його в полон, продовжуючи відступ. Багато істориків вважають, що хана Іслам-Гірея Третього підкупили золотом польського короля.

Картинки по запросу татари в битві під берестечко

Проте козаки не розгубилися. Під командуванням досвідчених полковників Богуна, Джеджалія, Пушкаренка, Носача, Лободи, вони відступили до болотистих берегів річки Пляшівки, окопали свій табір і зайняли оборону. З трьох сторін їх оточували поляки, а в тилу була річка і непрохідні болота. Польське командування вирішило не виставляти там своїх загонів.

Ці обставини використав Іван Богун, який оперативно був на час відсутності Хмельницького обраний наказним(тимчасовим) гетьманом. У ніч на 10 липня, після 10 діб оборони українська армія під проводом Богуна несподівано для поляків вийшла з оточення, вимостивши кілька вузеньких гребель усім тим, що було в таборі, -- возами, сідлами, кожухами, хмизом, дошками, не жаліючи навіть гармат. Козацькі ар‘єргарди прикривали відступ, показуючи чудеса героїзму, мужності та відваги.

Картинки по запросу битва при берестечко

Незважаючи на великі втрати(під Берестечком загинули майже десять тисяч козаків та повстанців, українська армія не була знищена.

Вона вже через кілька місяців знову вела бої із польською шляхтою. Один із прикладів відсічі загарбникам був бій під стінами Білої Церкви. Перемога козаків тут була настільки серйозною, що Ян-Казимир погодився на мирні переговори і підписання Білоцерківської угоди.

На початку 20-того століття на Берестецькому полі на народні кошти було споруджено величний пам‘ятник героям битви –храм святого Георгія Переможця, з‘єднаний 50-метровим підземним ходом із дерев‘яною старенькою церковкою святого Михайла, у якій, за народними переказами, перед битвою освятив свій меч гетьман Богдан Хмельницький. У храмі св.. Георгія знаходиться саркофаг, у якому спочивають останки українських козаків і повстанців. Вічна їм народна пам‘ять!

У національному музеї -- заповіднику «Козацькі могили» знаходяться унікальні зібрання ікон, козацької зброї, козацького побуту тощо.

Національний заповідник "Козацькі могили"

Замовкло поле Берестецької Битви. Плуги переорали калюжі людської крові, сліди кінських копит, колії гармат і возів… Лише інколи виорюють рештки старої зброї, срібні монети 17 століття. гарматні ядра, знайдені у більшому скупченні поблизу Митниці. Колосяться золоті ниви на тому місці, де колись гинули у гарматному і мушкетному гуркоті тисячі героїв- козаків. Розкидані по полю червоні маки нагадують про пролиту тут кров за волю України. А над усім височить величний пам‘ятник Козацької Слави, споруджений уже в часи нашої Незалежності.

1997 рік біля пам'ятника Козацької слави під Берестечком делегація з нашого міста Покровська. 

« За рідний край, за Україну, за долю щасливу десять тисяч запорожців лягло у могилу. Спочивають у могилі сини України. Про Січ славну Запорізьку слава не загине!»

Слава Україні! – Героям слава!

Світлана Гавриленко, лектор-методист Центру «Українознавство»