В селі Миролюбівка встановили «Половецьку бабу»

У понеділок, 18-го вересня в селі Миролюбівка відбулася неординарна для нашого району подія. Завдяки зусиллям місцевих краєзнавців, сільських жителів і депутатів за підтримки голови сільради Рудь Т.О. в центрі Миролюбівки з'явилася головна сільська пам'ятка. Тут встановили "Половецьку бабу", яку раніше випадково виявили на території села. 

3-го вересня 2017 року комісія в складі археолога, члена громадської організації «Східний вітер» Петренка О.М., краєзнавця, члена Національної Спілки краєзнавців України Луковенка С.П., краєзнавця, члена Всеукраїнської Екологічної Ліги Бурковського О.П. в присутності депутата Миролюбівської сільради Мироненко Н.А. зробила візуальний огляд, виміри, та фотографування цього археологічного об’єкту. 

16 вересня вищезгадана комісія зробила детальний опис і документування археологічного об'єкту «Половецька баба» в селі Миролюбівка на території садиби Андрусика Василя Миколайовича по вулиці Центральна (колишня Леніна) будинок 38. Все це було зроблено з метою реєстрації об'єкта відповідно до законодавства України. 

ОПИС АРХЕОЛОГІЧНОГО ОБ’ЄКТА: 

Кам'яна половецька статуя кінця ХII - початку XIII століть. Жіноча. 
Розміри: висота – 1700 мм, ширина біля основи - 520 мм, в поясі – 530 мм, в плечах – 630 мм, голова - 340 мм. Товщина – 200 мм. Виконана з крупнозернистого піщаника. 

ДЕТАЛІЗАЦІЯ: на рівні шиї проглядається вита гривня, голова прикрашена рогатим головним убором, верхи та низ статуї відбиті. У передній частині три отвори діаметром, приблизно, 40-50 мм. Задня частина плоска без деталей. Руки виконані схематично і складені на поясі. Чаші з заупокійної трапезою немає. Низ жупана не деталізований. 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА: Половці (самоназва - кипчаки; в європейських і візантійських джерелах - кумани) - кочовий тюркомовний народ. На початку XI століття з Заволжжя просунулися в приазовські степи, витіснивши звідти печенігів і торків. Сліди перебування половців в нашому краї виявлено на берегах річок Казенний Торець, Солона і Клебан-Бик, а також в околицях сіл Гришине, Сонцівка, Калинове, Успенівка та Миколаївка. Саме половці залишили на нашій землі своїх ідолів - кам'яних баб. 

Ще в XVII столітті тисячі таких кам'яних статуй стояли на курганах, на вододілах, при злитті річок, на перехрестях великих доріг. Статуї споруджувалися в степу на високих місцях в спеціально обладнаних святилищах. Половці їх ставили в пам'ять померлих предків. Якщо судити за кількістю залишених рукотворних ідолів в донецькому степу, а їх, за різними джерелами, налічувалося близько тисячі, то наш край був центром Половецької Землі. 

В даний час немає жодної подібної статуї, встановленої на території Покровського району (крім двох статуй біля Історичного музею в місті Покровськ). 

З метою збереження унікального археологічного об'єкта вищезгадана комісія запропонувала зареєструвати його відповідно до законодавства України і встановити статую на території села Миролюбівка, обладнавши це місце табличкою з відповідною інформацією. Такі дії надалі будуть сприяти тому, що археологічний об'єкт в перспективі може стати головною визначною пам'яткою населеного пункту і місцем паломництва туристів. 

Комісія пішла назустріч побажанням місцевих жителів щодо нового місця розташування статуї, врахування перспективу створення на цьому місці сільського музею під відкритим небом. Тому встановлена статуя стала першим і головним експонатом майбутнього музею. 
Істотну допомогу особовим складом і технікою при установці об'єкту надали військовослужбовці N-ської воїнської частини. 

На погляд краєзнавців було прийнято єдине правильне рішення залишити кам'яну статую на території села, там де її і знайшли. Могло так статися, що вона "прикрасила б" маєток або дачну ділянку якогось чиновника або підприємця. А так археологічний об'єкт став надбанням місцевої громади. Краєзнавці впевнені, що поява такої пам’ятки в селі буде сприяти підвищенню інтересу жителів усього району до історії рідного краю.