У Покровській міській бібліотеці відбулися патріотичні читання «Пам’ять торкає тривожну струну»

8 вересня Донбас відзначатиме 75-у річницю визволення від німецько-фашистських загарбників.

Мов весняні струмки збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам’ять тих тривожних літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв, із сторінок книг, її мужню і величну надійно оберігає народ передаючи, як святиню у спадщину поколінь.

З метою вшанування пам’яті полеглих у боротьбі за свободу Батьківщини та з нагоди відзначення Дня визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників у читальній залі Покровської бібліотеки - філії № 14 відбулися патріотичні читання «Пам’ять торкає тривожну струну».

До участі в святковому заході були запрошені учні 7-Б класу ЗОШ №9, разом з вчителем Школьной Л.Г., бібліотекарями Поздняковою О.Г. та Саніною О.Ю.

На захід завітали почесні гості - діти війни Малашенко Ельміра Володимирівна, Філіпова Ольга Олександрівна.

Бібліотекар Руденко І.В. розповіла присутнім про людей, які героїчно боролися за визволення нашого краю, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, що забрала мільйони життів, принесла лихо і горе на нашу українську землю.

Урочисто та піднесено прозвучали поетичні рядки про подвиг наших воїнів – визволителів в роки Великої Вітчизняноїво війни з вуст Шовкун Катерини, Пацули Максима, Вінди Ганни, Науменко Софії, Селезньова Ярослава.

У яскравій поетичній формі діти донесли до присутніх велич подвигу народа-визволителя, його незламність у боротьбі з нацистською навалою, любов до Батьківщині, самовідданість, вірність патріотичному обов’язку.

Затамувавши подих слухали діти спогади гостей, які зі сльозами на очах згадували, які жахіття війни довелося їм пережити.

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Час швидкоплинний. Роки відлітають у вічність, залишаючи все далі і далі від нас біль Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захищав свою Україну. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»