Якби не наші Герої - не було б України

Когорта за когортою, тисячі і тисячі знаних і незнаних віддавали своє життя за волю і незалежність нашої Батьківщини. Ми не маємо права забувати про них. Цей зв’язок поколінь вічний: Кров’ю кращих синів зрошувалася ця Богом дана нам Земля

Невідомий автор «Велесової книги» ще з язицьких часів закликає нас:

«Дажбожі внуки ви, улюбленці Божескі, і Боги мало не десниці тримають на ралах ваших. А кров наша каже, що ми русичі. Не слухайте ворогів, що немає у нас доблесті. Ми билися з ворогами за Волю свою. Так стрепенися, народе мій від сплячки. І під своїми прапорами йди до своєї перемоги»

Ця естафета боротьби за свою землю, честь і гідність передається героям Київської Русі. Великі князі Аскольд, Олег, Святослав, Володимир, Ярослав Мудрий, король Данило Галицький зі своїми овіяними легендами дружинниками продовжували боронити нашу землю від всіляких ворогів. І цей заповіт передали нашому славному козацтву.

На наших землях виникло унікальне явище - лицарський орден «Запорізька Січ».

1492 рік - бій під Тягинею – коли козацькі «чайки», продовжуючи традиції київських князів, дали бій галерному турецькому флоту і потопили його.

Офіційна дата створення «Запорізької Січі» - 1552 рік. Засновник – легендарний князь Байда Вишнивецький. Слава про українських козаків летіла по всім світам. Наливайко, Хмельницький, Богун, Кривонос, Сірко, Мазепа, Орлик, Виговський, Гонта, Залізняк… Список козацьких героїв можна множити і множити.

Як приймали у козацтво? - Приходила людина на Хортицю, її питали: «Ти православний. – Хрестись. Людина хрестилася рукою. Бог – Отець, Бог – Син, Святий – дух. - Православний. А ти, Україну любиш? – Люблю, - Танцюй гопака! Людина робила рухи бойового гопака, а козацьке коло рахувало: один, два, три… 20-25. Україну будеш боронити, приймаємо! Гопак не просто танок, а спадок арійської боротьби. Серед козацтва були особливі вояки - характерники.

Естафета захисту Вітчизни передається січовим стрільцям, воякам армії УНР, героям УПА, нашим сучасним захисникам України.

І всіх захисників нашої Батьківщини об’єднує Свята Покрова.

Вона, Божа, Матір, з часів Київської Русі була покровителькою України. 14 жовтня по всій нашій землі православна церква служить акафіст Покрові Богоматері, в якому повторюються слова: «Радуйся, радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним своїм омофором!» Відомий приклад заступництва Божої Матері під час облоги Почаєва, що оспівано у відомій пісні про Почаївську Божу Матір.

Запорозькі козаки ідучи у похід, неодмінно брали з собою ікону Богоматері, яку вважали своєю заступницею. Церква Святої Покрови була головним храмом запорозьких козаків.

Наша Донеччина – козацький край. Ще у вересні 1575 року польський король Стефан Баторій, під протекторатом якого знаходилася на той час Україна, видав Указ, згідно якому окреслювалися кордони й територія підконтрольна Війську Запорізькому – ліворуч від Дніпра через річку Самару, через степ до Дону.

Землі нашого міста були на стику двох козацьких паланок: Самарської та Кальміуської. Назва нашого міста Покровськ має історичні підґрунтя. Наше місто – це ворота Донбасу у центральну Україну.

Українська Повстанська Армія (УПА) слідуя традиціям українського козацтва, обрала свято Покрови за День Зброї.

Указом Президента Порошена з минулого року на день Покрови 14 жовтня українці святкують День захисника України. В цьому є глибинний сенс і традиційність – естафета поколінь!

Нашому місту випала велика честь носити назві Покровськ. В цьому є теж глибинний зміст. Нас, покров чан, захистила від руїн, зупинила московську навалу Матір Божа і наші сучасні Герої. Буде дуже змістовно і значимо, щоб День нашого міста ми святкували в цей знаменний день - 14 жовтеня.

Вірш – Покривай, ПОКРОВО !

Нашого земляка Володимира.

Покривай нас всіх, Покрово!

Від гріха і від біди.

Від підступності і крові

Відступи і відведи!

Пам’ятаймо ми над ровом

Свіжовиритих могил

Тих героїв, хто дав волю,

Наше місто захистив.

 

Тих, хто вчить оберігати

Честь і гідність, рідний край.

Дай нам сили, Божа Матір,

І розсудливості дай!

Освяти святі корогви

З ними нам повік іти

З миром спокоєм народу.

На добро нас освяти.

Освяти і меч, і слово,

На козацький довгий вік…

Покривай місто, Покрово,

Нині, прісно і вовік!

Лектор – методист Центру «Українознавство»

Світлана Гавриленко

Гавриленко история поэзия светлана
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать
Комментарии