Світлана Гавриленко - «Духовний пантеон України»

Продовжуємо проект «Духовний пантеон України».

Світлана  Гавриленко  «Духовний  пантеон  України»  та пам‘ятні  дати

Лютий

      «Ми  знаємо,  хто  ми.  І  ми  про себе  

                                                        хочемо  знати   правду»

Ігор  Каганець

 2.2.1812.  Народився  Євген  Гребінка,  поет,  прозаїк,  байкар,  громадський  діяч. Один  із  творців  нового  українського  письменства,  які  зверталися до  життя  народу, розширювали  тематичні  обрії  літератури,  сміливо  впроваджували  живу  народну  мову,  збагачували  її.  Автор  збірки  байок,  Упорядник  Альманаху  «Ластівка».  Гребінка    у  столиці  Росії   відіграв  значну  роль  у згуртуванні  численної  української  громади,  зокрема,  приятелював  з  Тарасом  Шевченком,  брав  активну участь  у  викупі  поета  з  кріпацтва,  та  у  виданні  «Кобзаря».  Євген  Гребінка  вводить  в  українську  літературу  романтичні  жанри -- -  романси,  пісні,  поетичні  медитації.  Не  багатьом  відомо,  що  популярна  народна  пісня  «Ні,  мамо,  не  можна  нелюба  любить»  належить  перу  поета.  Він  залишив  яскраві  зразки любовної  лірики,  зокрема  романс   «Очи  чёрные»    російською  мовою.  Його  байки – найвагоміший  внесок  в українське   письменство.    Твори  Євгена  Гребінки  разом  з  повістями  Г.  Квітки-Основ‘яненка  відіграли  важливу  роль  в  обстоюванні  сили  українського художнього  слова.

Картинки по запросу эвген гребінка

2.2. 1919.  Симон  Петлюра  став  Головою   Директорії  УНР.

Картинки по запросу симон петлюра

5.2.1968.  Помер  поет  Євген  Маланюк,  лицар  українського  духу. Польща,  1922рік  Містечко  Каліш.  За  колючими  дротами  таборів  для  військовополонених – майже  10  тисяч  інтернованих  вояків    армії  УНР.  Дерев‘яні  бараки,  землянки,  голод,  сухоти,смерть.  Пекуче усвідомлення  втрати  Батьківщини і  майже  цілковита  відсутність  надії  повернутися  на  рідну  землю.  Бо там за  це  повернення  чекає  від  радянського  НКВС  розстріл.

…На  зібранні  академії  табірного  літературно-артистичного  товариства  «Веселка»  перед  побратимами  виступає  25-річний  поет,  військовий  старшина  6-ої   дивізії  генерала  Безручка  Євген  Маланюк:  «Кордони, економічна  діяльність,  промисловість  і  торгівля – це  тільки зовнішні  форми,  тільки  рамки,  в  яких  проходить  справжнє  живе життя  нації  самостійної  держави.  А  цим  справжнім  життям нації  є  життя  національної  культури, національної  освіти,  вічної  та  безсмертної  національної  ідеї.   

Замислимося,  друзі!  Ці  постулати  виголошує  зовсім  молода  людина.  Хіба  не  на  часі  вони  зараз?  Осмислюючи  причини  наших  поразок  у  збройних  змаганнях  за  Державність  у  високому  розумінні,  Маланюк  поступово  приходить  до  висновку,  що  нашій  еліті,  яку  намагалися  знищити  російські  поневолювачі,  завжди  бракувало  теоретичного  обґрунтування  сутності  і  мети  національного  руху,  його  стратегії  й  тактики.  Звідси  і  поразки  у  змаганнях  за  державність.  Мабуть  вперше  ця  ясність  з»явилась  у  діяльності  ОУН-УПА.  Чому  так  ненавидить  московський  ворог    і  зараз  саме  ім»я   Бандери,  Шухевича,  Мельника,  Коновальця.

Як  важливі    постулати  Маланюка  зараз!  А  наша  влада  його  мабуть  не  читала,бо  на  довгі  роки  він  був  заборонений  для   нас   у  СРСР.  І  тільки  тепер  історія  повертає  нам  ім‘я  одного  з  кращих  поетів  20-того  століття,  який  твердив:

«Як  в  нації  вождів  немає,  тоді  вожді – її  поети.»   

Картинки по запросу эвген маланюк

Лейтмотивом  творчості  Маланюка  у  вимушеній  еміграції  стало  кредо боротися   за  державність  України.  Тому  доля  України  стала  основною   темою  його  поезій.  Мужності,  стійкості  й  силі  він   протиставляє  «рабську  кров»,  «розслабленість  ледачу»,  плебейство,  хохляцькість.  Любляче і  зболене  серце  патріота  народжувало  гнівні  та  глибоко  трагічні  рядки,  спрямовані  до  України:

 «Лежиш  розхристана  і  скута,  мов  лебідь  в  дикім  полоні.  Яка  страшна  твоя покута,  які  глухі,  жорстокі дні.  Тверда,  мов  смерть,  твоя  в‘язниця,  в  ній  сморід  мороку  і  мла.  Невже  тобі  ще  може  снитись,  що  вільна  ти  колись  була?!»…  І  тут  же  освідчення  в  любові  до  України:  «Де  знайти  нам  за  тебе  кращу,  серцем,  повним  тобою  вщерть?»

Та  він,  власне,  і  не  шукав  в  світі  кращої  від  неї,  бо  син  її,  а  вона  для  нього – як  мати  рідна.  Маланюк  вірив,  що    українська  людина  переборе  в  собі  спадщину  вікового  рабства:

«Бачу їх – високих  і  русявих,  зовсім  інших,  не  таких, як  ми, -- пристрасників  висоти  і слави,  ненависників  тюрми  і  тьми.»

Звертаючись  до  свого  далекого  нащадка,  поет  говорив:

«Шматками  розпадеться  морок  і  ти,  нащадку  мій,  збагнеш,  як  крізь  тисячолітній  порох  розгорнеться  простір  без  меж.  Збагнеш  усе,  чим  серце билось,  яких цей зір  угледів мет,  чому стилетом  був  мій стилос  і  стилосом  ставав  стилет.

Такі  люди  із  пророцтва Маланюка  є  в  Україні.  Вони,  як  у  далекі  буреломні  часи   УНР,   стали  на  захист  своєї  Держави  від  московської  навали.   

Не  стало поета  16 лютого  1968  року  в  Нью-Йорку,  де  він  мешкав  одинаком  у  маленькій    кімнаті.  Помер  Євген  Маланюк  від  перебоїв  у  серці.  Поховали  його  друзі  в  Українському  пантеоні  у  Бавно-Бруку.  Але  й  досі  відлунюють  у  наших  серцях    слова  поета:  «…Я  був  одержимий  образом  України-Держави.  Для  неї  жив,  творив…Молю,  Господи,  помнож  на  Україні число  таких  одержимих,  дужчих, кращих  за  мене,  що  стали  на  прю  за  Державу  нашу,  де  мають  правити  честь,  закон,  правда  і  воля.  Пошли  їм,  Господи,  братолюбіє,  єдиномисліє  і  силу,  щоб  вони  перемогли…»

7.2.1942. Відбувся Перший  Собор  епіскопів  УАПЦ  у  м.  Пинськ,  що  започаткував  відродження   Української Автокефальної  Православної  Церкви.    

 9.2.1918.  Підписано  Берестейську  угоду,  за  якою  Німеччина,  Австро-Угорщина,  Туреччина  і  Болгарія  визнали  Україну  Самостійною  Державою.

10.2.1900.  Створено  першу  в  Україні  політичну  партію – Революційну  партію  України (РУП).

10.2.1940.  Створено  Революційний  Провід  ОУН  під  керівництвом  Степана  Бандери.

Картинки по запросу бандера

12.2.1945.  Загинув  перший   командир  УПА,  згодом  командир  УПА-Північ  Дмитро  Клячківський  (Клим  Савур).

17.02.1897.Помер  Пантелеймон  Куліш,  український  громадський    діяч,письменник,  поет,  історик,  критик,  фольклорист  та етнограф,  перекладач,  мовознавець  і  культуролог.

Походить  із  козацько-старшинського  роду,  що,  втративши  дворянство, займалися  хліборобством.  Панько  з  дитинства    виявляв  волю  і  наполегливість.  Після  закінчення  Новгород-Сіверської  гімназії,  багато  мандрував  Україною,  працював  приватним  учителем   у  заможних  родинах.  1837 року  вступив  до  Київського  університету  спочатку  на  словесний,  а  згодом  на  юридичний факультет,  але  незабаром  був  виключений  через  відсутність  документа  про  дворянство.  Мандруючи  Україною, збирав  фольклорно-етнографічні  матеріали.  Мандруючи,  розпочав  літературну  діяльність.  1845  року переїхав до    Петербургу.  Багато  працював  і  Академією  наук  був  відряджений за  кордон  для  вдосконалення   знань  із  слов‘янської  культури  та  історії,  але  1847  року  був  заарештований  за  належність  до  українського  Кирило-Мефодіївського  братства.  Пройшов  ув‘язнення  та  адміністративне  заслання  в Тулі з  царською забороною друкуватися.  Нелегально  під  псевдонімами  продовжував  писати  і  друкуватися.  Відбувши  заслання,  Пантеліймон  Куліш  повернувся   до  Петербургу,  вступив  на  державну  службу  й  поринув  у  наукову  та  літературну  роботу.  Для  здійснення  широких  задумів  щодо  видання  творів  українських  письменників  1857  року  заснував у  Петербурзі  власну  друкарню.  За  висловом  Івана  Франка  Куліш  був  у  плеяді  українських  літературних  корифеїв  першорядною  зіркою».  Будучі  надзвичайно  творчо  плідним,  залишив величезну  кількість  художніх  творів  різних  жанрів,  літературно-критичних  студій,  статей,  рецензій  та  наукових  і  публіцистичних  праць.  Серед  прозової  спадщини  першорядне  місце  належить  історичному  роману  «Чорна  рада»,  тільки  в  часи  Незалежності  повернутого  із  небуття. Роман  про  історичні  козацькі  часи  і  боротьби  за  волю  України.

Загалом  же  складна  творчість  Панька  Куліша  належить  до  найцінніших здобутків української  культури.  Вона  сприяла  піднесенню  національної  літератури  до  світових  обширів  і  є  безцінним  вкладом  в    українську  національну  скарбницю.

17.2.1892. Народився  митрополит  УГКЦ  кардинал  Йосиф  Сліпий (помер  1984),  верховний  архієпископ. Львівський,  митрополит  київо-галицький  Української  греко-католицької  церкви,  кардинал.  Він був  високо-освіченною,  високоморальною  і  патріотичною  людиною.  Починаючи  з  1945  року  неодноразово  піддавався  репресіям  з  боку  радянської  влади,  перебував  в  ув‘язненні,  на  засланні  та   каторжних  роботах  протягом  18  років.

Похожее изображение

За  його  визволення  боролися    багато  політичних,  культурних  і  релігійних  діячів  з  усього  світу.  У  1963  був  звільнений  із заслання.  Після  депортації  за  межі  СРСР  у  Римі  зайнявся  відродженням  Української  греко-католицької  церкви.  У  1965  став  кардиналом.  Помер  у  Римі.  У  1992  році  відбулося  його  перепоховання  його  останків  у  Львові.

17.2.1664.  Загинув  народний  герой,   військовий,  державний  і  політичний  діяч  Іван  Богун.  Виходець  із  української  шляхти,  Богун  сміливо  і  рішуче  став  на  шлях  визволення  свого  народу  від  польського  поневолення.  Учасник  героїчної  оборони  Азова   від  турецьких  військ (1637—1642),  боротьби  проти  нападів  татар.  Його  полк,  що  стояв  на  кордоні  з  Річчю  Посполитою,  перший  прийняв  удар  ворожих  військ,  прикриваючи  решту  українських  земель.

Особливо  відзначився  Богун  у  Берестецькій  битві 1651р.  Після  захоплення  в  полон  гетьмана  Богдана  Хмельницького  Богун  Був  вибраний  наказним (тимчасовим)  гетьманом.  Він організував  оборону  козацького  табору.  А  потім,  збудувавши  переправи  через заболочену  заплаву  річки  Пляшова,  вивів  з  оточення  більшу  частину  українського  війська.  За  два  місяця  він зумів  реорганізувати  й  поповнити  військо  і  дати  відсіч  полякам  під  стінами  Білої  Церкви.   Опір  був  настільки  серйозним,  що  польський  король  Ян  Казимир  погодився  на  мирні  переговори  і  підписання   Білоцерківської  угоди.

Послідовно  обстоюючи  ідею   самостійного  розвитку  Української  держави,  Іван  Богун  різко  виступив  проти  будь  яких  дій,  спрямованих  на  обмеження  її  суверенітету.   Так,  разом  з   кошовим  отаманом  Війська  Запорозького  Іваном  Сірком  на  Переяславській  раді він відмовився  присягнути   на  вірність  московському  цареві.  1658  року не  схвалив  пропольську  Гадяцьку  угоду  гетьмана  Івана  Виговського,  брав  участь  у  збройному  придушенні  заколоту  Пушкаря  та  Барабаша,  висловлював   претензії  гетьману  Юрію  Хмельницькому  за  утиски  прав  України  у  Переяславських  статтях  1659  року.  Богун  навіть  намагався  вийти  на  міжнародну  арену,  підписавши  невдовзі  після  смерті  Хмельницького  Корсунську  угоду  зі  Швецією,  за  якою  «Військо  Запорозьке  за  народ  вільний  і  непідлеглий  проголошено.»

Іван  Богун – вражаюче  талановитий  воїн-стратег,  далекоглядний  політик,  уособлення багатьох  чеснот.

Іван  Богун  не  прагнув  ні  слави,  ні  верховенства   в  командуванні,  мав  братерську  повагу  до  козаків  і надзвичайне  вболівання  за  долю  свого  народу.  Тому  його  всі  так  любили.

Природа  наділила  Богуна  винятковою  вродою,  статурою,  глибиною  розуму  й  крицевою  силою  волі.  Цим  він  вражав   усіх  прихильників  і  ворогів.

Легендарного  полковника  Івана  Богуна  знав  і  цінував  світ.  Навіть  польський критик  І.Роле  писав:»З  80-ти діячів  Хмельниччини  Іван  Богун – найпрекрасніший.  У  нім  поєднаний  розум,  військові  здібності,  незалежність  характеру.  Він  не   заплямував  себе  жорстокістю,  відзначався  високою  моральністю  і  вірністю  високим  ідеалам.»

17 лютого  1664  року  Івана Богуна  закатовано  польськими  жовнірами  поблизу  Новгорода-Сіверського.  Про  смерть  Івана  Богуна  були    різні  версії,  було  і  замовчування.  Не  могла  простити  йому  московська  влада  Переяслава. 

Є  у  Богуна  один   вічний  пам‘ятник  народний – висока  гора,  де  пролилася    його  священна  кров.  Народ   назвав  її   ІВАНОВОЮ  ГОРОЮ.

На  Івановій  горі  над  Десною  тепер  стоїть    високий  дубовий  хрест,  який  символізує  могилу  Івана  Богуна.

Італієць  Джованні   Скарабеллі    назвав двох  найбільших  лицарів  світу:  ІВАНА  БОГУНА і  ДЖУЗЕППЕ  ГАРІБАЛЬДІ.

Івана  Богуна треба розглядати  нам  не  тільки  як  яскраву особистість, а  як  епоху,  як  палаючий  смолоскип,  що  освітлює шлях  до  Волі, як  відлуння  зламаної  криці-  шаблі Богуна  на  знак  протесту   у Переяславі  проти  ганебного  «єднання»  з   Москвою.     Заклик  Богуна - українського  народного  героя   гримить  у  легендах  і  донині…і  кличе до  єднання  сил за    волю  і  незалежність  України.

Євген  Лещук:  Пошли  нам,  Боже,  нині  Богунів,  щоб  вберегли  омріяну  Державу,  щоб  виростили  лицарських  синів,  щоб  воскресили  розіп‘яту  славу.  Щоб не  боялись  хрест  тяжкий  нести, бо  що  тоді                                                                                                           таки  герої  варті!  Щоб  не  пливли  за  бізнесом  в світи,  щоб  не  лишали  на  поталу  матір!  Та  не  забули,  що  в  нас  за  мета,  щоб  не  пішли  знов  на  ганебну  злуку,  щоб  Україна  їм  була  свята,  щоб  не  подали  ворогові  руку.  Пошли  нам,  Боже,  нині  Богунів!!!

19.2.1969.  Помер в  еміграції   українській  патріот,  генерал-поручик  армії  УНР,  активний  учасник  визвольних  змагань,  пізніше – провідний діяч  Організації  Українських  Націоналістів(ОУН)  Микола  Капустянський.  Похований  в  Мюнхені  на українському  цвинтарі.

Картинки по запросу Микола Капустянський

19.2.1992.  Верховна  Рада України  затвердила  Тризуб  як  малий герб  України.  Цим  актом   ВР   затвердила  історичну  спадковість   могутньої  Київської  Русі.

Картинки по запросу тризуб

22.2.1865.  Народився   у  Керчі  Іван  Липа – письменник, культурний  і  громадсько-політичний   діяч,  член  Центральної  Ради  і  Трудового  Конгресу.  Іван  Липа  брав  активну  участь  в  заснуванні  одного  з  перших  в  Україні  нелегальних  політичних  товариств  «Братства  тарасівців», діячі  якого  стали  фундаторами  основних  партій – учасниць   Української  революції  1917-20 рр.   Міністр  УНР.  Упорядник  та  видавець  альманаху  «Багаття».  Як  прозаїк  тяжів  до  соціально-психологічної  манери  письма.  Був  прекрасним  перекладачем  творів  Лермонтова,  Надсона,  Вейнберга.  Помер  у  1923році  у  Львові .  Там  же  похований.

25.2.1871. (1913)   Народилася  велика  українська  поетеса  Леся  Українка(Лариса  Петрівна  Косач-Квітка) 

Картинки по запросу леся украинка

Монументи  на  честь  Лесі  Українки  височіють  на  різних  континентах.  Світ визнав   поетичний  геній  великої  українки,  яка  «літала  думкою  по  всім  світах  і  народах»,  чий  яскравий  талант  належить  усьому  людству.  Майстер  високої  поезії,  драматург,  перекладач  із багатьох  світових мов,  прозаїк,  критик,  публіцист – такою  постає  велика  дочка  України  перед  поколіннями.

27.2.1494.  Києву надано  статус  самоврядування – магдебурзьке право.

27.2.1942.  Масові  розстріли   німецькими  нацистами  в  Бабиному  Яру  членів  українського  націоналістичного  підпілля.  Героїчна  смерть  Олени  Теліги,   поетеси,  громадської  діячки.  За  межами    Вітчизни,  скрізь,  де  живуть  українці,  ім‘я  Олени  Іванівни  Теліги  давно  стало  легендою  Повертається  воно  і  до  нас,  очистившись  від  радянських ,  брехливих  нашарувань.  Доля  патріотки  і  талановитої  поетеси,  яка  залишила  по  собі  прекрасні  вірші,  така  сама,  як  багатьох  її  співвітчизників,  що боролися  за  вільну  незалежну  державу.  Їх  знищували як  німецькі  загарбники,  так  і  московські   окупанти.  Взимку  за    проти окупаційну   діяльність  Олена  Теліга з  чоловіком  і  ще  близько сорока  підпільників  були  заарештовані  гестапо  і  розстріляні  у  Бабиному   Яру.  

Картинки по запросу олена теліга

Можна  творити  поезію  високого  патріотизму,  жодного  разу  не  вживаючи  слова  «батьківщина»,  можна  пройняти  творчість палкою  любов‘ю  до  України,  жодного  разу  не  вживаючи  слова  «Україна»,  можна  писати  пристрасні  любовні  поезії,  не вживаючи  слів  «любов»  і   «кохання».  Це  добре  знала Олена  Теліга.

Лютий  1933рік.  Організований  комуністичним  режимом   геноцид  проти  українського  народу  досяг  апогею.  Протягом  1932-33  років  від  голоду  та  репресій  в  Україні  загинуло  понад  9  мільйонів  осіб.   

Картинки по запросу голодомор 32-33 памятник

                   Світлана  Гавриленко,   лектор-методист  Центру «Українознавство»